Перед стартом нового футбольного сезону в кожному чемпіонаті є свої фаворити і аутсайдери, думка про які склалося за результатами виступів за останні роки.
Ще до старту першості очевидно, якісь команди будуть боротися за золото і путівки в Лігу Чемпіонів, а які за виживання в елітному дивізіоні.
Тим дивніше історії, коли свідомо слабкий клуб з перших же матчів починає зносити всіх на своєму шляху, стаючи в підсумку чемпіоном.
10. «Ноттінгем Форест» (1977/78)
«Ноттінгем» за 10 років до цього вже претендував на чемпіонство, але в 1967 році їм це не вдалося, після чого пішов сильний спад, який супроводжувався вильотом з вищого дивізіону.
Клуб лихоманило аж до 1975, коли біля керма встав Брайан Клаф, вдихнув в «лісників» мотивацію і волю до перемоги. Відразу вивівши команду в еліту, він в першому ж сезоні привів її до чемпіонства, а на наступний рік додав до цього трофею ще й Кубок європейських чемпіонів. Чи варто говорити, що від недавнього середняка Чемпіоншипа ніхто не чекав такої прудкості?
9. «Лідс Юнайтед» (1991/92)
«Лідс» цілих 7 років провів в Чемпіоншипа перш ніж зумів завоювати підвищення в класі, але все припускали, що їх максимум в еліті - борсатися недалеко від зони вильоту.
За підсумком сезону 1990/91 клуб зайняв четверту сходинку, що сильно всіх здивувало, але не збентежило. «Подумаєш, стрибнули вище голови, на наступний рік скотяться назад», - приблизно так думали вболівальники.
З їхньою думкою погоджувалися і футбольні експерти, а ось самі гравці «Лідса» і їх головний тренер Говард Вілкінсон були єдиними, хто мав іншу думку.
Ніхто на них не ставив, але наступний сезон став тріумфом і приніс чемпіонство, залишивши всіх скептиків з широко відкритим ротом. До слова, команда стала останнім переможцем Першого дивізіону, оскільки з наступного сезону він був перейменований в АПЛ.
8. «Атлетіко» (1995/96)
Зараз мадридський «Атлетіко» завдяки зусиллям тренера Дієго Сімеоне перетворився в потужний клуб, здатний скласти конкуренцію «Реалу» і «Барсі» в Ла Лізі і навіть дійти до фіналу Ліги Чемпіонів.
В кінці 80-х - початку 90-х все було інакше: пару раз займаючи 2 і 3 сходинку «матрацники» різко почали падати вниз і замість топ-3 ледь могли потрапити в топ-10.
На щастя для фанатів, на тренерський місток зійшов Радомир Антич, який зумів навести порядок в колективі і вибудувати цілісну модель гри.
Результатом стали золоті медалі іспанського чемпіонату, які до цього цілих 11 років забирали тільки «Реал» і «Барселона».
7. «Ланс» (1997/98)
Скромний французький клуб в кінці 80-х скотився в Лігу 2 і йому знадобилося кілька років на повернення в еліту. Повернувшись туди в 1991 році, «Ланс» перші роки намагався просто не вилетіти, але поступово піднімався вище і вище в таблиці.
У сезонах 94/95 і 95/96 вони навіть займали 5 місце, але всі вважали, що це їх стелю. Коли в сезоні 1996/97 клуб фінішував на 13 місці ніхто і подумати не міг, що вже в наступному році вони зможуть стати чемпіонами Ліги 1, але вони це зробили. Це поки що єдиний титул в історії клубу, але вболівальники вірять, що не останній.
6. «Кайзерслаутерн» (1990/91 і 1997/98)
Унікальна історія з німецького чемпіонату: «Кайзерслаутерн» в кінці 80-х обіймав місця у другій половині таблиці, але в сезоні 1990/91 раптово зумів завоювати срібну салатницю, створивши справжню сенсацію.
Після цього вони ще сезон змогли відіграти на високому рівні і зайняти другий рядок, поступившись «Баварії» лише 3 очки, але вже в 1996 році клуб вилетів з вищого дивізіону, але зате виграв Кубок Німеччини. Ніхто не сумнівався, що «червоні дияволи» повернуться в головний чемпіонат, але мало хто вірив, що вони знову будуть претендувати на перемогу в ньому.
Тренер Отто Рехагель втер носа усім скептикам, вигравши спочатку Бундеслігу 2, а слідом і вищий дивізіон. Цей випадок дійсно унікальний, так як подібного в історії німецького футболу не траплялося ні до, ні після.
5. «Рубін» (2008)
У 2008 році клуб зі столиці республіки Татарстан відзначав півстолітній ювілей і перед стартом сезону в ньому відбулися серйозні кадрові посилення.
Експерти перед стартом сезону припускали, що казанці будуть боротися за місце ближче до топ-5, але вони мітили куди вище. Видавши потужну переможну серію на старті, футболісти під керівництвом Курбана Бердиєва знайшли головне - впевненість в своїх силах.
Вони самі повірили, що здатні перемогти і вони це зробили, завоювавши перше в своїй історії золото РФПЛ.
4. «Бурсаспор» (2009/10)
«Зелені крокодили» стали всього лише другою командою не з Стамбула, яка зуміла стати чемпіоном. Гегемонія «Фенербахче», «Галатасарая» і «Бешикташа» була перервана скромною командою, яка тільки в 2006 році зуміла пробитися в Суперлігу.
Перші кілька років клуб как-будто оглядався і вчився грати з кращими командами Туреччини, після чого скористався отриманими знаннями і фінішував на першому місці, обігравши в останньому турі «Бешикташ», завдяки чому заробив на 1 очко більше «Фенербахче».
3. «Монпельє» (2011/12)
Команда, яка не мала великого бюджету або іменитих гравців в складі, проте змогла виграти конкуренцію у «ПСЖ». Провівши всього кілька років в Лізі 1 протягом яких не вдавалося піднятися навіть до п'ятірки лідерів, «Монпельє» став чемпіоном. Ніхто не розумів, як це сталося, але факт залишається фактом.
2. «Лестер Сіті» (2015/16)
Найсвіжіша історія казкового чемпіонства, що відбулася всього кілька років тому. Клаудіо Раньєрі разом зі своїми «лисицями» підкорив не тільки АПЛ, але весь світ: за «Лестер» хворіли по всій земній кулі, прекрасно розуміючи, що це битва Давида з Голіафом.
Нголо Канте, Ріяд Марез, Джеймі Варді, Каспер Шмейхель - ці та інші імена назавжди залишаться в пам'яті.
1. «Ліверпуль» (1963/64)
Закінчимо найбільш старої, але вкрай цікавою історією чемпіонства «Ліверпуля». До сезону 1963/64 у клубу вже було 5 чемпіонських титулів, але останній з них був отриманий майже 20 років тому, після чого мерсисайдці скотилися до другої ліги.
Це може здатися дивним, але п'ятиразовий чемпіони країни були аутсайдерами, на яких перед початком сезону робили ставки тільки найвідданіші фанати.