Серед футболістів зустрічаються хлопці, які повністю присвячують себе грі, віддаються на полі і намагаються зробити все для перемоги команди, але їм відверто не щастить. Травми, невідповідні тренери або клуби - все це заважає їм домогтися бажаного, хоча вони цього заслуговують.
Не має значення, ви вболіваєте за їх команду чи ні - саме їх просто по-людськи шкода. Дуже хочеться, щоб у цих хлопців все склалося і нарешті настала біла смуга в їх кар'єрі.
10. Гарет Бейл
У 2013 році цей гравець перейшов з «Тоттенхема» в «Реал» за рекордні на той момент 101 млн доларів, тому очікування фанатів «вершкових» були неабиякі. Хтось навіть вважав, що Гарет зможе скласти конкуренцію Мессі і Роналду, ставши третьою силою не тільки в ЛаЛіге, але і в світі.
На жаль, але нічого подібного не вийшло. Гравець з 2013 року отримав понад 15 травм, а витіснити Кріштіану з його коронного лівого флангу так і не зумів. Зараз, коли португалець перейшов в «Ювентус», Бейл відчайдушно намагається довести, що здатний тягнути клуб не гірше, але всі спроби марні.
Всі знають, які дива він здатний здійснювати на поле, але у нього відверто «не йде» гра. Йому немає ще й 30 років, тому хочеться вірити, що він ризикне змінити клуб і зможе хоча б пару сезонів відіграти на топ-рівні.
9. Генріх Мхітарян
«Найкращий з вірмен», як його люблячи називали фанати, якийсь час був єдиним вихідцем з пострадянського простору, що грав на топ-рівні в Європі.
Перейшовши з донецького «Шахтаря» в дортмундську «Боруссію», він показав набагато більше, ніж від нього чекали. У сезоні 15/16 він заслужено отримав звання гравця року в Бундеслізі і мав всі шанси повторити досягнення, але для чогось перейшов в «Манчестер Юнайтед».
Справа тут не в виборі клубу, а в тренері: Жозе Моурінью, який стояв тоді біля керма, не знайшов Генріху місця в основі, так як вважав за краще габаритних гравців захисного плану. Багато часу сидячи на лавці, Мхітарян в результаті перейшов в «Арсенал», але і тут не пощастило: епоха Арсена Венгера підходила до кінця, клуб перебудовувався новим тренером, тому перспективи у нього не дуже райдужні.
8. Халк
Талановитий бразилець в дуеті з Фалькао наводив жах на оборону суперників граючи за «Порту», вигравши в 2011 році Лігу Європи. Його колумбійський партнер швидко пішов на підвищення в мадридський «Атлетіко», а далі пограв за МЮ, «Челсі» і «Монако», тоді як сам Халк несподівано для всіх вибрав пітерський «Зеніт».
Причина донезмоги банальна - гроші. У Росії йому платили 7 млн доларів в рік, а топ-клуби на такі витрати були не готові. Грав він добре і все чекали, що він перейде в сильніший чемпіонат, але він знову вибрав гроші: в 2016 його за майже 60 млн продали в «Шанхай СІПГ».
Зараз йому 32 і він непогано грає в Китаї, але це не його рівень. Чому ж його шкода? Він народився в багатодітній родині (7 дітей) і ріс в бідності, тому свій талант проміняв на гроші, хоча міг стати лідером практично будь-якої команди.
7. Хамес Родрігес
Непогано проявивши себе в «Монако», колумбієць по-справжньому заявив про себе на Чемпіонаті Світу 2014 року, ставши кращим бомбардиром з 6 м'ячами. Подальший його трансфер в «Реал» виглядав логічним, але все ж неправильним рішенням. Так, відмовити такому клубу важко, проте на тлі інших зірок він просто загубився.
Ніхто не збирався з ним возитися і вже тим більше будувати навколо нього гру (там для цього був Роналду), тому гравець опинився в запасі і втратив упевненість в собі. Зараз в «Баварії» він також не показує того рівня, на який здатний. Дуже шкода, що він після того ЧС не потрапив до потрібного тренеру, який би дав гравцеві повністю розкритися.
6. Неймар
Якщо відкинути зовнішній вигляд або симуляції гравця, які не всім до душі, то в сухому залишку матимемо неймовірно талановитого футболіста, якого є за що жаліти.
Мріючи вийти з тіні Мессі, він за космічні 222 млн доларів перейшов в ПСЖ, де його почали переслідувати травми. Регулярно отримуючи по ногах від грубих французьких захисників, Неймар продовжує грати красиво, за що його не можна не поважати.
На жаль, але травми, а також перехід в ПСЖ (про який сам гравець неодноразово пошкодував), швидше за все загублять його кар'єру, хоча йому всього 27, так що шанси на більш райдужний результат є.
5. Джанлуїджі Буффон
Один з кращих воротарів XXI століття і виразно найповажніший, за свою кар'єру цілих 3 рази грав у фіналі Ліги Чемпіонів, але так жодного разу і не підняв заповітний кубок над головою.
Зараз йому вже 41 і його ПСЖ вилетів з плей-офф поточного розіграшу, так що заповітний трофей він швидше за все не отримає, через що стає трохи сумно. Голкіпера, більшу частину кар'єри грав за «Ювентус», люблять у всьому світі, бажаючи йому тільки одного - ще раз вийти в фінал і стати переможцем.
4. Денис Черишев
З 4-ма забитими м'ячами Денис став одним з кращих бомбардирів минулого ЧС в Росії, а в рейтингу Guardian увійшов в топ-100 кращих футболістів 2018 року.
Тільки уявіть, чого б він домігся, якби не травми? З 2013 року він в цілому пропустив 750 днів через пошкодження, не зумівши закріпитися в «Реалі» та інших іспанських клубах. Залишається сподіватися, що йому вдасться 2-3 сезони відіграти спокійно і вийти на гідний рівень.
3. Ліонель Мессі
Мессі давно став кращим бомбардиром збірної Аргентини, але ось виграти хоч щось з нею йому не вдається. У складі збірної він програв вже 4 (!) Фіналу: 3 в Кубку Америки і один на ЧС-2010.
Цього літа знову пройде Кубок Америки і більшість нейтральних фанатів будуть хворіти саме за Аргентину, тому що Мессі заслужив. До наступного ЧС йому буде вже 34 роки, але дивлячись на його космічний рівень гри, шанси стати чемпіоном світу у нього теж є.
2. Марко Ройс
Чесний, працьовитий і відданий своєму клубу футболіст є вкрай травматичним, через що постійно пропускає найважливіші матчі і турніри. За свою кар'єру він отримав близько 50 пошкоджень, найбільш прикрим з яких стала травма в матчі з Вірменією за тиждень до старту ЧС-2014.
Він був головною зіркою збірної, але в результаті не поїхав, а німці і без нього стали чемпіонами. Зараз йому вже 30, кудись переходити вже пізно, тому він швидше за все стане легендою «Боруссії», але трофеїв так і не виграє.
1. Алан Дзагоєв
Як виняток згадаємо і про гравця з РФПЛ, якого також долають травми. На Чемпіонаті Європи 2012 у Алана було 3 голи в 3-х матчах, все називали його другим Аршавіним, але він не зміг їм стати через здоров'я.
Зараз він знову вибув до вересня через розрив хрестоподібних зв'язок, відновлення яких займає не один місяць, а швидкість вже не стає колишньою.