Зараз вже точно неможливо визначити, коли людство вперше задумалося про польоти в космос, але здійснити цю заповітну мрію вдалося в ХХ столітті. Науково-технічний прогрес досяг рівня, коли з'явилася можливість подолати тяжіння Землі, і вивести на орбіту космічний корабель. Першим це вдалося радянським ученим і ракетобудівникам. Здійснюють польоти зі спеціальних майданчиків, званих космодромами. Відправимося в подорож. Ні, не в космос, а по Землі, і розглянемо найбільші космодроми планети.
10
Морський старт "Одіссей"
Почнемо огляд з найбільшого мобільного космодрому, пускова точка якого розташована біля острова Різдва. Це спільна програма США, Росії, України і Норвегії з реалізації пусків комплексів «Зеніт».
Ідея в тому, що запуск з екватора забезпечить мінімальні витрати, так як дозволяє ефективно використовувати швидкість обертання Землі для виведення орбітальних комплексів в космос. Для пусків було вибрано саме спокійне і віддалене від морських шляхів місце в Тихому океані. Морську майданчик підготували норвезькі суднобудівники, ракета українського виробництва при програмному забезпеченні російської корпорації «Енергія» і американського «Boeing».
Перший пуск відбувся в 1999 році. На сьогодні з «Морського старту» в небо пішло 32 космічні апарати. Було і 3 невдалих запуску. Зараз програма частково збанкрутувала, але планується відродження запусків.
9
Тайюань. Китай
У 1988 році китайці запустили в дію новий космодром, який побудували в провінції Шаньсі. Це найвищий подібний комплекс, який розташований на висоті 1 500 метрів над рівнем світового океану.
Будівництво комплексу зайняло 20 років. Космодром займає площу 375 км². На його території знаходяться стартові майданчики, командний пункт, а також величезні резервуари для зберігання палива. Планувалося використовувати його потенціал для випробувань військових ракет, але потім багато військових програми згорнули.
Офіційне найменування «Учжай», а використовують його в основному для запуску непілотованих апаратів власної розробки. Зараз, зі збільшенням попиту, китайська влада стали широко залучати іноземні інвестиції, виводячи на орбіту іноземні дослідні та метеорологічні супутники.
8
Утіноура. Японія
У 1961 році японські будівельники розпочали зведення власного космодрому для реалізації національних космічних проектів. У серпні 1962 року був здійснений успішний запуск ракети «ДО150».
У 70-80-ті роки японці успішно реалізовували власні космічні програми, а також активно використовували «Утіноура» для запуску комерційних космічних апаратів. Найбільш успішними були запуски ракетоносіїв «L-4S-5». Саме цей ракетоносій в 1970 році вивів на орбіту перший японський штучний супутник «Осумі».
Всього на японському космодромі, розташованому на березі Тихого океану, працює 5 пускових установок під різні типи ракетоносіїв. Японці активно використовують потужності свого космічного центру для запуску твердопаливних ракет з метою наукових досліджень.
7
Шрихарікота. Індія
Своє найменування індійський пусковий центр імені Сатіша Дхавана отримав за однойменним острову, на якому він розташований. Заснований був в 1970 році і контролюється федеральним урядом країни.
Його основна перевага - це безпосередня близькість до екватора. Перший пуск був здійснений в 1979, а в 2003 з його майданчика відправився перший індійська міжпланетна станція для дослідження Марса. Серед значущих запусків варто відзначити і запуск «Чандраян-1», що став першим кроком в індійській національній програмі з дослідження Місяця.
Зараз на індійському комплексі діє дві стартові майданчики, але планується розширення і будівництво нового старту для реалізації нової космічної програми.
6
Плесецьк. Росія
Перший радянський і російський космодром, який широко використовується Міністерством оборони, а також для запуску непілотованих космічних апаратів. Був запущений в експлуатацію в 1966 році, коли з нього запустили першу ракету.
На сьогодні це найбільший пусковий комплекс, загальною площею 1 762 км². Крім пускових стартів, інфраструктура включає множинні наглядові та дослідницькі центри, аеродром, командний пункт і об'єкти енергозабезпечення.
З початку пусків і до сьогоднішнього часу з космодрому, що знаходиться в Архангельській області, було скоєно понад 2 тис. Успішних пусків. В останні роки став широко використовуватися в системі протиракетної оборони Росії.
5
Січан. Китай
Китайський уряд після успіхів СРСР і США в справі освоєння космосу, в 1967 році прийняло власну програму пілотованих запусків. Надіслати китайських космонавтів на орбіту планувалося в 1973 році.
З цією метою в провінції Сичуань почали зводити стартовий комплекс для реалізації національної програми № 174 «Космічний корабель« Шугуан-1 ». Проект залишився нереалізованим, так як через проблеми з фінансуванням його згорнули. Багатьох талановитих ракетників і китайських конструкторів репресували.
Завершити будівництво нового космодрому вдалося тільки в 1984 році. Зараз тут два стартових комплексу та 5 систем, що забезпечують контроль за польотами, а також спостереження за метеорологічними змінами.
4
Цзюцюань. Китай
На берегах річки Хейхе в китайській провінції Ганьсу розкинулися стартові комплекси космодрому «Цзюцюань». Почав діяти в 1958 році. Сам комплекс і розкинувся поруч полігон займає загальну площу в 2 800 км².
Перші запуски здійснювалися у співпраці з радянськими фахівцями. На першій ракеті, запущеної з китайського космодрому, стояло клеймо «Зроблено в СРСР». Потім китайські фахівці розробили власні національні космічні програми. Зараз два з трьох стартових комплексів законсервовані, так як оголошено мораторій на запуск ракет військового призначення.
Китай активно використовує свою космічну майданчик для залучення іноземних інвестицій. Починаючи з 1990 року з «Цюзюцюань» активно стартують китайські ракети, виводячи на орбіти іноземні супутники.
3
Куру. Франція / Європейський Союз
Великий космодром розташований у французькі влади збудували у Французькій Гвіані на північному сході Латинської Америки. Гванскій космічний центр, така його офіційна найменування, простягнувся вздовж узбережжя Атлантики між містечками на 60 км, а ширина центру 20 км. Поруч невелике містечко Куру.
Будівництво почалося в 1964, а в 1968 з його пускового майданчика був здійснений перший вдалий старт. Через 7 років після першого старту уряд Франції звернулося до європейських держав спільно використовувати космодром в Південній Америці. Для організації польотів і фінансування програм було створено спеціальну міждержавна організація.
Космічний центр «Куру» розташований в 500 кілометрах від екватора, що дозволяє легко коректувати орбіти запускаються супутників. У 2007 році російські фахівці почали зводити на «Куру» російський старт для «Союзу-2». Російський ракетоносій відправився в Космос з Південно-Американського космодрому в жовтні 2011 року.
2
Мис Канаверал. США
Американський космодром на узбережжі штату Флорида складається з двох комплексів. Зі стартових майданчиків здійснюються запуски космічних апаратів. Ту ж проводяться випробування ракет ВПС США. Поруч розташований Космічний центр, названий на честь Джона Кеннеді.
У 1958 році звідси був відправлений на орбіту перший американський супутник «Експлорер-1». У 1961 американці відправили в Космос свого першого астронавта. Космодром має складну структуру, частина стартових майданчиків знаходяться на прилеглих островах. Крім того, тут знаходяться численні посадочні смуги, так як американці широко використовують космічні кораблі багаторазового використання.
На сьогодні з усіх стартових майданчиків, збудованих в ХХ столітті, активно діють лише чотири. Поруч з космічними комплексами, звели платформи, з яких запускають найбільші безпілотні ракети військового призначення.
1
Байконур. Казахстан / Росія
Перший в історії людства і найбільший космодром на нашій планеті виріс серед казахських степів в 1950-ті роки ХХ століття. За договором права на нього належать Російській Федерації.
Величезний комплекс займає площу 6 717 км². На цій великій території знаходиться велика кількість стартових майданчиків під різні ракетоносії, монтажно-випробувальні комплекси, два аеродрому, пункт спостереження «Сатурн» та інші необхідні для обслуговування польотів споруди. Місце було обрано невипадково. Близькість до екваторіальній лінії забезпечує меншу фінансову і енерговитратність при запусках.
Це місце у Ленінськ (зараз-Байконур) і селища Тюратам Кзил-Ординський області, звідки почалося освоєння людиною Космосу. Звідси на кораблі «Восток» відправився в космічні дали перший космонавт Землі Юрій Гагарін. Відлік нової космічної ери розпочався 4 жовтня 1957, коли зі стартового майданчика «Байконура» на орбіту вивели перший супутник, створений радянськими конструкторами.
На закінчення
Ось ми і дізналися, де знаходяться найбільші космодроми. Саме слово «космодром» складається з двох частин. Власне, «космос», і друга частина від давньогрецького слова, що означає «місце для бігу». Всього на планеті 30 космодромів, це не рахуючи стартові майданчики мобільного базування. Багато з них вже закриті. Відзначимо, що в середньому щорічно з усіх майданчиків здійснюється близько 75 запусків космічних апаратів. Але в редакції thebiggest впевнені, що ця цифра буде рости рік від року.